A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти Галицької міської ради

Пішов із життя директор Крилоського ліцею Фіголь Василь Данилович

Дата: 13.08.2021 21:52
Кількість переглядів: 76

Немає слів, щоб висловити співчуття з приводу неочікуваної смерті людини, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани. Пішов із життя директор Крилоського ліцею Фіголь Василь Данилович - педагог, людина, яка своїми діями та вчинками, своїм розумом виховала не одне покоління учнів.

    Усе своє життя він вирізнявся стійкістю характеру, працелюбністю, силою духу та наполегливістю. Він був людиною мудрою, врівноваженою, ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч. Майже все життя пропрацював в лоні Крилоської школи. 

 Василь Данилович народився 30 листопада 1956 року в сім’ї Анастасії та Данила Фіголів в селі Крилос Галицького району на той час Станіславської, а нині Івано-Франківської області. В його родоводі тісно переплелися високоінтелігентна і робітничо-селянська риси, любов до мистецтва, науки і шана до праці, до поля . Дід і батько були патріотами України, у них часто зупинявся і жив український археолог Ярослав Пастернак. Надзвичайно великий позитивний вплив на Василя Даниловича мав його стрийко – Михайло Павлович Фіголь – відомий талановитий художник та мистецтвознавець. Тому й не дивно, що йому передалися велика любов до рідної землі, до своєї мови, до історії. Одним із перших він подався у Київ на Майдан захищати європейський вибір свого народу.

Свою трудову діяльність розпочав монтажником. Працював над створенням та оформленням Музею архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі. Фіголь Василь Данилович мав вищу педагогічну освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика початкового навчання». У Крилоській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працював з 1983 року, на посаді директора цієї школи - з 26 березня 1990 року.

За час роботи Василь Данилович зарекомендував себе як творчий педагог, активний директор, талановитий організатор, добрий психолог, бо зумів сформувати позитивний мікроклімат у колективі. Завдяки йому школа стала громадсько- активною, осередком розвитку громади на засадах партнерства і управління.  

Він вміло поєднував якості керівника і дослідника, господарника. 

Основними визначальними принципами в стилі його керівної роботи були витримка, повага до вчителя та учня, інтелігентність. Завжди коректний і ввічливий, одночасно суворий і вимогливий. Не накази, розпорядження та догани, а дружні поради, тактовні зауваження, вчасно сказане педагогові слово подяки за вдалий урок, захід, ідею – це основні принципи, якими керувався Василь Данилович у своїй управлінській діяльності. Поряд з такими лідерськими якостями йому були притаманні риси доброго християнина, працелюбної людини, скромного діяча своєї громади, якій так не мало прислужився. Він був депутатом Галицької районної та Івано-Франківської обласної ради. Добре знана особистість не тільки в районі, а й області. Шкода, що не збулася найзаповітніша мрія Василя Даниловича – він дуже хотів і прагнув побудувати у своєму рідному, славному історичному селі Крилос сучасну школу, відкрити садочок. Для цього неодноразово їздив до Галича, Івано-Франківська та Києва, побував з цим питанням у Президента України. 

Завжди був врівноважений, тактовний, чуйний і уважний у спілкуванні з учнями та колегами по роботі.

Користувався заслуженим авторитетом серед педагогічного та учнівського колективів, батьків та громадськості села.  

Мав нагороди: значок «Відмінник народної освіти УРСР» (1990), грамота голів райдержадміністрації і районної ради (2006), управління освіти і науки ОДА (2006), Подяку Президента України Л.Кучми (1999).

Несподівана, передчасна смерть Василя Даниловича - втрата для рідних і близьких, для колег та учнів ліцею. Висловлюємо слова глибокої скорботи рідним та близьким покійного.

Не вистачає слів, щоб передати смуток, який чорним крилом торкнувся не лише сім’ї, а й інших людей. Полум’я болю обпікає душу від думки, що ніколи не буде поряд його з нами. Не почуємо мудрої поради, не відчуємо надійної підтримки, не побачимо щирого погляду й теплої посмішки. Нестерпний біль і невимовна туга не покидають нас. Ви відійшли у Небуття, Василю Даниловичу, але ми знаємо, що пам’ять про Вас залишиться у наших серцях. Спочивайте спокійно у Царстві Божому.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень