Відділ освіти Галицької районної державної адміністрації

1 КЛАС

 

Сертифікація вчителів: основні тези

У 2019 році стартує пілотний проект сертифікації вчителів, у якому зможуть взяти участь одна тисяча вчителів початкових класів. Міністерство освіти надає роз'яснення щодо основних норм Положення «Про сертифікацію педагогічних працівників», що затверджена Кабінетом Міністрів наприкінці грудня.

Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Єдина обов’язкова вимога до вчителів, що не змінюватиметься впродовж пілотування, – наявність стажу роботи не менше двох років.

Зареєструватися на сертифікацію можна буде на сайті Українського центру оцінювання якості освіти з 15 січня до 1 лютого 2019 року включно.

Загалом сертифікація складатиметься з 3 етапів:

  • вивчення практичного досвіду роботи педагога. За проведення цієї частини сертифікації відповідатиме Державна служба якості освіти, що формує пул незалежних освітніх експертів – викладачів, вчителів, тренерів НУШ тощо. До кожного вчителя виїжджатиме щонайменше 2 експерти, щоб зробити оцінку діяльності незалежною та об’єктивною. За попереднім графіком виїзди експертів триватимуть 2 періоди: з середини лютого до кінця 2018-2019 навчального року та з вересня 2019-го до жовтня 2019-го. До кожного вчителя експерти навідуватимуться лише 1 раз, зареєстрований на сертифікацію педагог отримає попередження про візит експертів на власну електронну пошту не пізніше ніж за 3 дні до їхнього приїзду.
  • зовнішнє незалежне тестування. За його проведення відповідає Український центр оцінювання якості освіти. За попереднім графіком воно відбуватиметься у період між 2-ю половиною жовтня – початком листопада (в період масових канікул).
  • електронне портфоліо. Воно має містити: заповнену анкету самооцінювання; опис власного навчального заняття (освітня програма, навчальний предмет, тема, мета, методичне забезпечення, може містити відео-фрагмент уроку); додаткові матеріали (за бажанням педагога). Усі ці матеріали вчитель має завантажити на файлообмінник до 1 липня 2019 року.

Визначатиме результати сертифікації спеціально створена експертна комісія при МОН, до якої увійдуть представники УЦОЯО, ДСЯО, МОН та громадськості.

Комісія встановлюватиме порогові бали з 2 етапів випробування: вивчення практичного досвіду та тестування.

Сертифікацію пройдуть та отримають відповідний документ про це усі вчителі,  які за кожною із цих складових набрали кількість балів, яка дорівнює або перевищує порогові бали.

Якщо учасник подолав поріг з тестування і не подолав з вивчення практичного досвіду – комісія може прийняти рішення вивчити електронне портфоліо. За результатами цього розгляду комісія може прийняти рішення про успішне проходження учасником Сертифікації.

Сертифікат не може бути виданий учаснику, який:

  • не брав участь в одній зі складових сертифікації;
  • не створив власне е-портфоліо та не завантажив його;
  • проводив репетицію (репетиції) навчального заняття (навчальних занять).

Для вчителя, що успішно пройшов сертифікацію:

  • передбачається надбавка 20% до заробітної плати впродовж 3 років чинності сертифікату;
  • зараховуватиметься успішне проходження сертифікації як чергове (позачергове) проходження атестації з присвоєнням працівникам наступної кваліфікаційної категорії або підтвердження наявної вищої категорії.

Сертифікація базуватиметься на трьох основних засадах:

  • добровільність;
  • роботу вчителів оцінюють освітяни, а не чиновники;
  • непроходження сертифікації не несе жодних наслідків.

СТВОРЕНО КООРДИНАЦІЙНУ РАДУ, ЯКА ДОПОМОЖЕ ВПРОВАДЖУВАТИ РЕФОРМУ НУШ НА МІСЦЯХ, – РІШЕННЯ УРЯДУ

З 2019 року на рівні Уряду працюватиме Координаційна рада, яка допомагатиме вирішувати проблемні питання щодо впровадження в регіонах Нової української школи. Це буде міжвідомчий колегіальний орган під головуванням Прем’єр-міністра. Відповідну постанову КМУ «Про утворення Координаційної ради з питань взаємодії між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з впровадження реформи освіти» було прийнято сьогодні, 27 грудня 2018 року.

«Цього року, під час запуску Нової української школи, ми виявили одну з ключових проблем для ефективного впровадження реформи освіти. Це низька управлінська спроможність громад та недостатня координація між органами влади. Щоб підтримати тих, хто впроваджує реформу на місцях, на серпневій конференції педагогічних працівників було прийнято рішення створити орган, який координуватиме та допомагатиме в цій роботі. Це рішення підтримав Прем’єр-міністр, і ми дуже вдячні йому за це. Сподіваюся, що робота Ради допоможе покращити ситуацію не лише в сфері освіти, а й підтримає спроможність громад загалом, дасть їм інструменти ефективного використання тих грошей, які вони отримують унаслідок децентралізації», – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

 

Окрім МОН, до складу Координаційної ради увійшли представники:

  • Міністерства фінансів
  • Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
  • Міністерства соціальної політики
  • Міністерства інформаційної політики
  • Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
  • Державної казначейської служби та інших органів
  • асоціацій різних територіальних одиниць
  • народні депутати

У підсумку Координаційна рада має стати додатковою підтримкою реформи, що усуне неузгодженість дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, налагодить їх взаємодію з органами місцевого самоврядування, а також допоможе уникнути проблем, що сталися 2018 році.


 

МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ


Математика


Українська мова


Я досліджую світ


 

Наказ відділу освіти Галицької РДА №55 від 16.02.2018 "Про затвердження плану заходів на 2018-2029 роки щодо впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної освіти "Нова українська школа" у закладах освіти Галицького району"


                     Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів
                          першого класу

У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання.
Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.
Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць потрібно приділяти знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо.
Авторами Концепції НУШ запропонований тематичний інтегрований підхід, де кожен тиждень присвячено окремій темі. Наприклад, у вересні мають вивчатися такі теми:
«Я - школяр/ школярка»,
«Наш клас»,
«Мої друзі»,
«Моє довкілля».
Ці теми - інтегровані: їх вивчення передбачає і формування наскрізних умінь, соціальних та громадянських компетентностей, і набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних та обчислювальних умінь. Формування умінь читати і писати буде відбуватися на окремих уроках української мови, а відпрацьовуватись ці уміння будуть в інтегрованому курсі, який у своєму складі може містити мовно-літературну галузь. Змінилися
підходи до навчання грамоти, додались деякі нові змістові лінії, але основний зміст лишився: учні, як і раніше, будуть навчатися читати, писати, рахувати.
Наприклад, деякі з проблемних питань вересня:
Навіщо мені ходити до школи?
Хто я? Хто мої однокласники?
Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому?
Як почуватися комфортно у класі мені і моїм однокласникам?
Як нам стати класною спільнотою?
Чого ми можемо досягнути спільно?
Як зберегти дружбу?
Які таємниці має шкільне подвір’я?
До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань пропонуються різні види освітньої діяльності. Серед них практика «ранкового кола», інтерактивні заняття у парах та групах на умовах співпраці (кооперативне навчання), «щоденні п’ять», рефлексія та самооцінювання та багато інших форм та методів. Значну частину з них рекомендується проводити за межами класної кімнати - на свіжому повітрі, у русі. Важливо створити надійну основу для перетворення першого місяця періоду адаптації учнів, для пізнання нового для себе, опанування новим довкіллям, створення учнівської спільноти.
Слід приділяти увагу груповій, ігровій, проектній та дослідницькій діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього середовища. Крім класичних варіантів класних кімнат доцільно використовувати мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. У плануванні і дизайні освітнього середовища першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.
Освітнє середовище у початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці.
В освітньому середовищі Нової української школи є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших. Освітнє середовище варто творити спільно, разом з дітьми.
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. Із цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками закладу загальної середньої освіти, шкільним психологом, учителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:
краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання; впровадження здоров’язберігаючих технологій освітнього процесу; спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.
Детальніше про навчальні матеріали для роботи з першокласниками в адаптаційний період можна ознайомитись за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/konferenciyi/serpneva- коп£егепсіуа-2018/паусЬа1пі-таіегіа1і-б1уа-гоЬоІі-г-рег5Йок1а5пікаті-у- абаріасііпіі-регіоб
https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/810 підручники для 1 класу у ПДФ форматі.
Навчання у класах з навчанням мовами національних меншин здійснюється так само як у класах з навчанням української мови.
Директор департаменту                Ю. Г. Кононенко
Лотоцька